| Головна | Реєстрація | Вхід | RSS | П`ятниця, 19.04.2024, 20:26 |
Щепанівська ЗОШ І-ІІ ступенів | |
| Вітаю Вас Гість |
Шкільний сайт Щепанівської ЗОШ 
|
ВЕЛИКДЕНЬ Вважається найважливішим християнським святом, що символізує радість з приводу перемоги Ісуса Христа над смертю та вічним забуттям. У цей день ми йдемо до церкви і повертаємося до дому з великою Радістю, несучи кошик "свяченого”. Усі вітають одне одного словами "Христос Воскрес!”, "Воїстину воскрес!”. Родина урочисто сідає за стіл, починаються розговіни, а з ними і неодмінні Великодні обряди. Догмат Христового Воскресіння є фундаментальним положенням християнства. Адже відомості про святкування Великодня як найбільшого релігійного свята (ще до християнізації Русі) слід шукати аж у сивій давнині. Звідки пішла назва святаСпочатку визначимося із термінологією. Назва свята Великдень існує лише в українців та білорусів. Поляки називають його Wielkanoc, а росіяни – Пасха. У християнському контексті термінологічно вірно називати це свято саме Паска або Пасха, адже назва його походить від назви старозаповітного свята песах, яке відзначали юдеї в пам’ять про звільнення від єгипетського полону.Також і в інших європейських мовах назва цього свята походить від староіудейського песах:
Древня символіка свята Великодня ДажбожогоЗадовго до хрещення Русі наші пращури відзначали навесні велике свято – Великдень Дажбожий. Його святкували на весняне рівнодення.Великдень – це давнє свято весни, весняного сонця, та природи, що відроджувалась після довгого сну. Свято Великдень вважається найбільшим днем у році, бо тоді, за віруваннями слов’ян, воскресає бог життя — Сонце, а весь світ возносить хвалу воскресінню, народженню любові, доброти, надії та радості життя. Наші предки вважали, що у цей день Господь відчиняє небо і через небесні ворота приносить у людські душі очисний вогонь. Великдень наші пращури визначали за днем весняного рівнодення. За православним церковним календарем рівноденнязавжди припадає на 21 березня, хоча справжнє астрономічне рівнодення відбувається у період між 17-19 березня.До цього дня випікали коровай (сучасна паска), посипаний пшоном, що символізує народження і повноту життя. Обов’язковим атрибутом свята, що розповсюдився по усьому світу є писанка. А символіка писанки з її "кривульками”, "безконечниками”, "деревами життя”, "пташками” та ін. відображує багатство світосприйняття наших предків.  Писанки з різних місцевостей України з колекції О. Я. Еліїва Піднімання вгору, підкидання чого-небудь, підскакування—давні магічні дійства, які, за повір’ям, стимулюють ріст рослинного світу. Про Великодню паску Звичай випікати паски також має дохристиянське походження. У Чистий четвер, коли закінчували писати писанки, розпочинали пекти баби – так здавна називали паски. Баба мала також назви коровай і калач (кулич).  Високий і пишний Великодній коровай мав стати запорукою кращого урожаю, більшого приплоду худоби, родовитості та плодючості. жовта паска – паска сонцю, саме її святили у церкві та споживали у Неділю;
Митрополит Іларіон (Огієнко) пише: «Українці паскою звуть великодню булку, освячену в церкві по великодній службі, що кінчаєтьсязо сходом сонця. Патріарх константинопольський Єремія, перебуваючи в Україні, звернув увагу на наш звичай святити паски і м’ясо на Великдень і назвав його єретичним; із цього приводу в 1591 р. цілий український єпископат випустив був грамоту до українського народу». Цей звичай був заборонений під карою прокляття, але це не вивело стародавніх традицій. Незабаром грамоту 1591 р. було відмінено.До роздумів… Тисячолітні традиції нашої славетної землі переплелися з біблійними віруваннями утворивши симбіоз релігійних обрядів. Певно у цьому і слід знаходити ключову особливість свята принаймні в Україні. Тверезо мисляча віруюча людина – чи то язичник, чи то |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Copyright MyCorp © 2024 |
| Конструктор сайтів - uCoz |